Епілепсія і поведінкові порушення у дітей

Як пов’язані епілепсія і поведінкові порушення у дітей?

Поведінкові труднощі у дітей з епілепсією – не менш серйозна проблема, ніж самі напади. Адже такі діти частіше мають проблеми з емоціями, контролем імпульсів і спілкуванням, ніж їхні брати й сестри або однолітки з іншими хворобами, наприклад з діабетом.

Ці поведінкові проблеми можуть бути пов’язані саме з епілепсією, навіть якщо інтелект дитини в нормі. Дослідження показують, що понад 50% дітей з епілепсією, які лікуються амбулаторно, мають поведінкові порушення. У тих, у кого напади не зникають, поведінкові труднощі зазвичай сильніші. Особливо помітні такі порушення у дітей, які живуть у спеціалізованих інтернатах. У них поведінка гірша, ніж у інших дітей у тих самих закладах.

Згідно з рекомендаціями NICE (National Institute for Health and Care Excellence, Велика Британія), у дітей з епілепсією слід регулярно оцінювати когнітивні, поведінкові та психосоціальні потреби, а також надавати відповідну підтримку, якщо виявляються труднощі. Іноді поведінкові розлади у людини з епілепсією не обов'язково напряму пов'язані з цією хворобою. Існує безліч інших факторів, які можуть це провокувати. Але епілепсія може стати однією з причин.

Як епілепсія пов’язана з розладами поведінки?

1. Поведінкові проблеми при епілепсії можуть бути наслідком стресу, ізоляції, стигматизації, зміни звичного способу життя.
   
2. Напади можуть викликати пошкодження мозку, яке впливає на поведінку.
   
3. Деякі психіатричні хвороби, наприклад депресія або біполярний розлад, самі по собі можуть підвищувати ризик розвитку епілепсії.
   
4. І епілепсія, і поведінкові порушення можуть бути спричинені спільними проблемами розвитку мозку, наприклад порушенням роботи нейромедіаторів.

Типи поведінкових порушень при епілепсії

1. Ті, що пов’язані безпосередньо з самою епілепсією.
Наприклад, коли епілептичний осередок розташований у лобовій або скроневій долі мозку, або коли є ураження нервової системи через енцефалопатію.

2. Ті, що виникають через супутні психічні розлади.
Наприкладдепресія, біполярний розлад, тривожність, обсесивно-компульсивні розлади, порушення уваги та гіперактивність (РДУГ).

Класифікація поведінкових розладів

У міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10) поведінкові розлади поділяються за причинами: пов’язані з ураженням мозку, з афективними розладами (депресія, біполярний розлад), з гіперкінетичними розладами (РДУГ), а також з опозиційною або антисоціальною поведінкою.

Як розрізнити схожі стани та як їх лікують?

Часто при епілепсії ми бачимо спільні риси з іншими розладами – біполярним чи гіперкінетичним. Це імпульсивність, порушення концентрації, труднощі в школі та з друзями, схильність до вживання психоактивних речовин. Є особливості, які допомагають відрізнити один розлад від іншого. Наприклад, біполярний розлад починається у різному віці, проявляється депресією або гіпоманією, і краще реагує на стабілізатори настрою, ніж на стимулятори. А гіперкінетичний розлад починається рано (у 3–4 роки), супроводжується руховою збудливістю та краще лікується саме стимулювальними препаратами.

Дослідження також показують, що серед дітей і підлітків біполярний розлад зустрічається в різній формі – як повний синдром, так і його легші (субсиндромальні) прояви. У дослідженнях американських і європейських учених частота таких проявів у дітей коливається від 1 до 5%. Для лікування використовують препарати на основі вальпроєвої кислоти (наприклад, вальпроат ER). Вони допомагають зменшити такі симптоми, як скачки думок, збудження, проблеми з настроєм, агресію, імпульсивність, гіперактивність, дратівливість, тривогу.

Також вальпроат може бути ефективним навіть при панічних атаках і агорафобії, якщо інші ліки не допомагають. Є графіки, що показують, як симптоми у таких пацієнтів зменшуються протягом кількох тижнів лікування. Іноді потрібно розрізнити біполярний розлад з частою зміною фаз від розладу особистості. При біполярному розладі зміни настрою відбуваються циклічно, а в період «спокою» поведінкових порушень немає. При розладі особистості проблемна поведінка триває постійно.

І ще важливо розрізняти, чи емоційні труднощі пов’язані з біполярним розладом чи із залежністю від психоактивних речовин. Тут можуть бути схожі симптоми: тривога, депресія, проблеми у стосунках, руйнівна поведінка. Але залежність має свій перебіг: продовження вживання, навіть коли вже є проблеми, та тривожні розлади в родинному анамнезі.

У дорослих з біполярним розладом дуже часто бувають й інші психічні розлади: 93% мають хоча б один супутній діагноз. Найчастіше це тривожні розлади (71%), залежність від алкоголю (61%), наркотиків (41%), або антисоціальна поведінка (29%) (Kessler RC et al., 1997).

У підсумку: протиепілептичні лікарські засоби (ПЕЛЗ) використовуються не тільки для лікування судом. Їх також призначають при біполярних розладах, депресіях, поведінкових та тривожних порушеннях, при залежностях, при психіатричних ускладненнях у пацієнтів з епілепсією. Препарати, такі як вальпроат, ламотриджин, фенітоїн, карбамазепін, можуть діяти на іонні канали та змінювати роботу мозку на рівні нейромедіаторів. Саме цим пояснюється їхній вплив не тільки на судоми, а й на поведінкові прояви. Сучасна неврологія й психіатрія дедалі чіткіше вказують на тісний зв’язок між епілепсією та поведінковими розладами. Тому найкращий підхід у лікуванні таких пацієнтів — це розуміння, які саме психічні чи поведінкові розлади має людина, і відповідно до цього підбирати терапію.

Цей текст створено на основі презентації Ігора Анатолійовича Марцинковського, представленої на конференції УПЕЛ (8–10 травня 2025 року, м. Кам’янець-Подільський).

Наукові джерела, згадані в тексті:

1. Rainnie, D. G., Asprodini, E. K., & Shinnick-Gallagher, P. A. T. R. I. C. I. A. (1992). Kindling-induced long-lasting changes in synaptic transmission in the basolateral amygdala. Journal of Neurophysiology, 67(2), 443–454.
2. Post, R. M. (2021). The kindling/sensitization model and early life stress. Bipolar disorder: From neuroscience to treatment, 255–275.
   
3. Macatee, R. J., Preston, T. J., Afshar, K., Blaine, S. K., & Schermitzler, B. (2023). Temporal stability of neurophysiological drug cue reactivity before and after acute stress in cannabis users: A test of incentive sensitization. Drug and Alcohol Dependence, 247, 109862.
   
4. Swann, A. C., et al. (2002). Neuropsychopharmacology, 26(4): 530–536.
   
5. Bowden, C. L., et al. (2006). Valproate extended-release formulation in the treatment of acute mania: a randomized, double-blind, placebo-controlled trial. Journal of Clinical Psychiatry, 67(10): 1501–1510.
   
6. Hollander, E., et al. (2003). A placebo-controlled, 18-month trial of lamotrigine and lithium maintenance treatment in recently manic or hypomanic patients with bipolar I disorder. Am J Psychiatry, 160(2): 204–212.
   
7. Kessler, R. C., et al. (1997). Lifetime co-occurrence of DSM-III-R disorders in the National Comorbidity Survey. Arch Gen Psychiatry, 54(4): 313–321.
8. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). (2022). Epilepsies in children, young people and adults: diagnosis and management (NG217). NICE Clinical Guideline.