Круглий стіл «Дорожня карта для працевлаштування вразливих груп населення»

25 лютого в Києві відбувся круглий стіл, що зібрав понад 50 представників бізнесу, освітніх закладів, громадського сектору та державних структур навколо одного питання: як повернути на ринок праці тих, кого зазвичай відносять до вразливих категорій населення.

Проєкт «Дорожня карта для активації та реінтеграції вразливих груп на ринку праці» впроваджується ГО «Українська Асоціація Маркетингу» за фінансової підтримки Європейського Союзу, Німеччини, Польщі, Естонії та Данії в межах Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, яка реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та Solidarity Fund PL (SFPL)

Генеральна директорка Директорату професійної освіти Міністерства освіти і науки України Ірина Шумік підкреслила, що

«Лише 30% закладів фахової передвищої освіти мають умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами, а питання адаптації вразливих груп населення до освітнього процесу потребує окремих ресурсів і підходів.»

Заступниця начальника управління ветеранської політики Державного центру зайнятості України Інна Бондіні представила статистику 2025 року: з майже 640 тисяч людей, які зверталися до служби зайнятості, 49% було працевлаштовано. Але серед вразливих груп картина суттєво різниться:

• Молодь до 35 років – 49% (відповідає загальному показнику)

• Внутрішньо переміщені особи – 44%

• Особи з інвалідністю – кожен четвертий

• Ветерани – кожен п'ятий

При цьому протягом минулого року було видано 25 тисяч ваучерів на перекваліфікацію: для ВПО – 5 430, для жінок – понад 18 тисяч, для ветеранів – 890, для людей з інвалідністю – близько 1 600. Понад 55 тисяч безробітних пройшли професійне навчання за кошти держави.

Дослідження також показують разючу диспропорцію: в Євросоюзі 50% людей з інвалідністю 2-3 групи є працевлаштованими, тоді як в Україні – лише 20%.

Три панелі – три больові точки

Панель 1: Працевлаштування

Учасники визначили кілька системних проблем: відсутність зв'язку між освітою і ринком праці (дослідження серед 70 тисяч безробітних показало: люди не бачать цього зв'язку), регіональна диспропорція вакансій, небажання людей переїжджати за роботою (83% відмовляються з особистих причин), а також дискримінація – зокрема, вимога довідки про «абсолютне здоров'я» для допуску до багатьох робочих місць.

«Бізнес створює умови, щоб людина з категорії вразливих груп, яка готова вийти на роботу, могла її отримати. Але часто про ці можливості та програми, які пропонують роботодавці, кандидати не знають.» — Олена Колеснікова, голова комітету сталого розвитку Федерації роботодавців України

Засновниця ГО «Епіпросвіта» Нія Нікель розповіла про проєкт «Мамворк» – програму повернення мам дітей з інвалідністю на ринок праці. У середньому ці мами проводять у «декреті» 7–12 років. За цей час вони втрачають не лише навички, а й самооцінку. На першу нашу навчальну програму прийшла колишня олімпійська чемпіонка – і не знала, як знайти роботу.

«Якщо ресурс мами менше 5 балів з 10 – ми не беремо її в навчальну програму. Вона нічого не засвоїть, бо не вірить у себе. Спершу – групова психологічна підтримка. Після нашого курсу 80% мам працевлаштовуються.» — Нія Нікель, засновниця ГО «Епіпросвіта»

Панель 2: Освіта та розвиток навичок

Генеральна директорка Директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік наголосила: система освіти має дорожню карту з розвитку інклюзивності, але зв'язок між освітою і подальшим працевлаштуванням вразливих груп залишається невирішеним. З 137 закладів фахової передвищої освіти лише 30% мають можливості для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Водночас учасники поділилися надихаючими практиками. Київський фаховий коледж прикладних наук з 1958 року навчає студентів з порушеннями слуху. Компанія «Аліфстрой» навчила 54 жінки керувати будівельною технікою – і всі вони склали державні іспити на 100%. Харківський коледж в умовах прифронтового міста перетворив короткострокові курси на можливість «відчути себе живим» – за словами учасниці програм:

«Для людей Харкова ці курси – не просто нова навичка. Це можливість відчути себе частиною суспільства, яке вірить у краще майбутнє.» — Наталія Юкляєвська, директор ЗП(ПТ)О «Харківський професійний коледж будівництва та промисловості».

Окремо обговорювалася дуальна освіта як найефективніший формат реінтеграції. Інститут ветеранів при КНУБіП уже прийняв понад 300 ветеранів на навчання і розробляє платформу, що об'єднає бізнес, профорієнтацію і короткострокові курси.

Панель 3: Кращі практики бізнесу та самозайнятість

ДП «Ліси України» поділилося системним підходом: 90% демобілізованих працівників повертаються на підприємство, бо знають, що за ними зберігається місце, є +20% до зарплати за статус УБД, медичне покриття до 100 тисяч гривень, а за кожним мобілізованим закріплений відповідальний з кадрів, який підтримує зв'язок двічі на місяць.

«Шлях ветерана починається не з демобілізації. Коли ви мобілізували співробітника – вже почався шлях ветерана. Просто напишіть йому: «Привіт, як ти?» Ветеран, скоріш за все, відмовиться від допомоги. Але він запам'ятає, що про нього пам'ятали.» — Анастасія Зарічна, директорка БФ «Після Служби».

Ірина Угнівенко, керівниця ініціативи "Щедрий вівторок" Zagoriy Foundation представила висновки дослідження КСВ-практик:

«Бізнес суттєво розширив пул кандидатів і готовий переобладнувати робочі місця. Але системних рішень з реінтеграції ветеранів ще немає. Треба враховувати, що хтось готовий бути підприємцем, а хтось ні, і не всі ветерани готові повернутися до попередньої професії.»

За підсумками трьох дискусійних панелей учасники виокремили такі пріоритети для Дорожньої карти:

1. Формувати культуру прийняття суспільством вразливих груп населення. Потрібна системна зміна суспільного ставлення, починаючи зі шкільної профорієнтації.

2. Прибрати бар'єри допуску до роботи: вимога «абсолютного здоров'я» в атестації робочих місць де-факто дискримінує і суперечить конвенції МОП.

3. Посилити профорієнтацію як систему: не разові заходи, а безперервна культура від молодших класів, що формує зв'язок між навчанням і кар'єрою.

4. Масштабувати дуальну освіту: залучення бізнесу до навчального процесу з першого дня дає 100% ефективність, як показують кейси «Аліфстрою» та КНУБіПу.

5. Розвивати короткострокові курси з гарантованим супроводом: не лише навчити навичкам, а й відновити самооцінку, особливо для мам дітей з інвалідністю та ветеранів.

6. Підтримувати ветеранів з моменту мобілізації: зв'язок, збереження робочого місця і турбота – це найкраща інвестиція в їхнє повернення.

7. Порушити питання мобільності: соціальне таксі, інклюзивна інфраструктура та можливість дистанційної роботи – базові умови для включення людей з інвалідністю.

8. Зробити доступною інформацію про можливості працевлаштування вразливих груп населення: інформація про можливості має йти туди, де є люди, – з реальними надихаючими кейсами, а не офіційними оголошеннями.

Матеріали круглого столу стануть основою для розробки Дорожньої карти з активації та реінтеграції вразливих груп на ринку праці. Документ буде передано до Міністерства освіти і науки та Міністерства економіки України для врахування у стратегічних рішеннях.

Організатор: ГО «Українська Асоціація Маркетингу»

Контакт: Олена Бучинська +380 95 885 35 25 elenabuchynska@gmail.com

Сайт програми Skills4Recovery: skillsforrecovery.org