РОЛЬ ІРЦ В ПОБУДОВІ ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА

РОЛЬ ІРЦ В ПОБУДОВІ ІНКЛЮЗИВНОГО СЕРЕДОВИЩА.

1. Вступ

Інклюзивна освіта в Україні є ключовим напрямом реформування освітньої галузі, адже вона забезпечує реалізацію права кожної дитини на навчання незалежно від особливостей розвитку, стану здоров’я чи соціального статусу. Центральною ланкою у цій системі виступають інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ), які виконують роль координаторів між закладами освіти, батьками, педагогами та дітьми з особливими освітніми потребами (ООП) [3].

2. Функції інклюзивно-ресурсного центру

Основними завданнями ІРЦ є [4]:

• проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини;
• надання рекомендацій щодо організації освітнього процесу та адаптації навчальних програм;
• забезпечення методичної підтримки педагогів та асистентів учнів;
• здійснення корекційно-розвиткової роботи з дітьми з ООП;
• консультування батьків і залучення їх до процесу навчання та соціалізації дитини.

Таким чином, ІРЦ є ключовим посередником між освітньою політикою та практикою інклюзії на рівні громади [4; 6].

3. Значення ІРЦ у системі інклюзивної освіти

Завдяки своїй діяльності ІРЦ забезпечують [4; 6]:

• рівний доступ дітей з ООП до якісної освіти;
• створення індивідуальної освітньої траєкторії;
• розвиток інклюзивної культури в закладах освіти;
• підвищення професійної компетентності педагогічних працівників;
• міжвідомчу співпрацю (освіта, медицина, соціальний захист, психологічна підтримка).

Схематично положення ІРЦ у системі інклюзивної освіти можна відобразити так:

Ця структура демонструє, що ІРЦ є координаційним центром, який поєднує індивідуальні потреби дитини з системними механізмами підтримки на рівні громади та держави [4][6].

4. Виклики інклюзивної освіти в умовах війни

Повномасштабна війна в Україні спричинила глибокі трансформації в освітньому середовищі, особливо в контексті інклюзивної освіти. Діти з особливими освітніми потребами (ООП) опинилися в ситуації багатовимірної вразливості, що вимагає переосмислення підходів до забезпечення їхніх прав на освіту, розвиток і соціалізацію.

Серед ключових викликів, які фіксуються у звітах міжнародних та національних організацій, варто виокремити:

• фізичну небезпеку освітнього простору, спричинену руйнуванням понад 2 600 навчальних закладів, з яких понад 400 - повністю знищені [1];
• обмежений доступ до навчання, адже лише близько 25% шкіл мають змогу проводити очне навчання, решта - працюють дистанційно або не функціонують [1];
• цифрову нерівність, що проявляється у відсутності стабільного інтернету, електроенергії та пристроїв у багатьох родинах, особливо внутрішньо переміщених [2];
• психоемоційні наслідки війни, серед яких - тривожність, страх, порушення сну, зниження мотивації до навчання [2; 5];
• втрату соціалізації, що особливо гостро проявляється у дітей з ООП, які втрачають доступ до підтримки однолітків і дорослих [2];
• відсутність спеціальних умов у переміщених громадах, зокрема - нестачу асистентів, адаптованих програм, ресурсів для підтримки інклюзії [2; 5];
• перевантаження педагогів, які працюють у кризових умовах, часто без належної психологічної та методичної підтримки [2].

Ці виклики мають не лише освітній, а й соціальний, правовий та гуманітарний вимір. Вони актуалізують потребу в адаптації нормативно-правових актів, розробці кризових моделей інклюзивної підтримки, а також у посиленні міжсекторальної взаємодії - зокрема між ІРЦ, закладами освіти, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями [1-3].

5. Висновки

Інклюзивно - ресурсні центри відіграють стратегічну роль у забезпеченні права дітей з ООП на освіту, особливо в умовах воєнних викликів. Вони не лише здійснюють психолого - педагогічний супровід, а й стають центрами координації допомоги, підтримки та соціалізації.

Війна загострила проблеми доступності, психоемоційного стану та ресурсного забезпечення інклюзивної освіти. Саме тому необхідним є посилення ролі ІРЦ у кризових умовах, розширення їхніх функцій та інтеграція з іншими секторами підтримки дітей.

Розбудова ефективної системи інклюзивної освіти в Україні можлива лише за умови:

• належного фінансування та розвитку ІРЦ;
• забезпечення педагогів ресурсами й методичною підтримкою;
• збереження психологічного здоров’я дітей та дорослих [5];
• активної міжнародної співпраці для відновлення освітнього простору [1; 2].

Література

1. UNICEF. War has hampered education for 4 million children in Ukraine. URL: https://www.unicef.org/ukraine/en/press-releases/war-has-hampered-education (дата звернення: 21.08.2025).
2. Міністерство освіти і науки України. Освіта і війна: два роки повномасштабного вторгнення. Аналітичний звіт. Київ: МОН України, 2024. 36 с. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2024/02/10/Report.War.and.education.Two.years.of.full.scale.invasion.2024.eng-10.02.2024.pdf (дата звернення: 21.08.2025).
3. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1324-VII (дата звернення: 21.08.2025).
4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/545-2017-%D0%BF#Text (дата звернення: 21.08.2025).
5. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти" (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 635 від 10.07.2019). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/635-2019-%D0%BF#Text (дата звернення: 21.08.2025).
6. Указ Президента України "Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні". URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533/2020#Text (дата звернення: 21.08.2025).

Авторки:
‍
Сахновська Ю.В. Директорка КУ ІРЦ м.Селидове, Спеціалістка спеціальності 7.01010501 корекційна освіта (за нозологіями). Логопедія. Спеціальна психологія.
Фурман К. Ю. Фахівчиня (консультантка) КУ ІРЦ м.Селидове, Магістерка спеціальності 017 Фізична культура і спорт Маріупольський державний університет