ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ

Кожна людина, незалежно від стану здоров’я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від якості освіти здорових людей. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), лише 20 % народжених дітей умовно вважається здоровими, інші – або страждають порушеннями психофізичного розвитку, або знаходяться в стані між здоров’ям і хворобою.

Визнання прав такої дитини, її інтересів, потреб, надання допомоги у процесі соціалізації та навчанні є дуже важливим на сучасному  етапі розвитку освіти. Тому важливого значення набуває відкриття інклюзивно-ресурсних центрів, які надають методичну, інформаційну, консультаційну підтримку батькам дітей з особливими освітніми потребами та надають освітні послуги цим дітям.

Проблема навчання дітей з розладами аутистичного спектру в освітньому просторі видається надзвичайно гострою. Розлади аутистичного спектру (РАС) – складне первазивне порушення розвитку, основними ознаками якого є якісні порушення соціальної взаємодії, вербальної та невербальної комунікації. Ці розлади проявляються, як правило, з дитячого віку, але не пізніше п’яти років життя. 

На жаль, у сучасному світі спостерігається загальна тенденція до погіршення ситуації з кількістю дітей взагалі, та з розладами аутистичного спектру зокрема. За останні 20 років кількість випадків з аутизмом у дітей збільшилась у 10 разів. Ситуація розповсюдження аутизму складає 1 випадок на 110 дітей. 

Фахівці Інклюзивно-ресурсного центру Енергодарської міської ради надають методичну, інформаційну, консультаційну підтримку батькам дітей з аутизмом та працюють з дітьми з розладами аутистичного спектру. У досвіді представлено технології психолого-педагогічного супроводу дітей з аутизмом, які базуються на міжнародних стандартах і практичній діяльності педагогів України.

Розлади аутистичного спектру (РАС) — порушення психічного розвитку, що характеризується вираженим дефіцитом соціальної взаємодії, здатності до спілкування та пізнання довкілля, втратою інтересу до реальності. 

До РАС належать: аутизм, інфантильний аутизм, дитячий аутизм, аутистичний розлад, синдром Каннера, синдром Аспергера, нетиповий аутизм.

Найхарактернішими проявами розладів аутистичного спектру є такі: дитина уникає емоційних контактів з іншими людьми, навіть із близькими. Вона не здатна до комунікації, соціальної взаємодії з оточуючими. Така дитина уникає контакту очима, не здатна виразити свій емоційний стан та зрозуміти емоційний стан інших у неї спостерігається затримка у розвитку мовлення. Для дитини характерна схильність до стереотипних дій (розгойдування всім тілом, викладання предметів акуратними рядами, повторення певного звука або слова тощо) така дитина виявляє спротив до найменших змін в організації її життя. Для неї характерні афективні спалахи, прояви агресії. 

Питання допомоги дітям з аутизмом розглядається на основі системного підходу, що передбачає спланований і послідовний психолого-педагогічний вплив на такі взаємопов’язані компоненти, як: дитина, її родина та зовнішнє середовище, з опорою на їх ресурси та зворотний зв’язок, що дає змогу оцінити ефективність цього впливу і, за потреби, внести необхідні корективи до нього.

‍

Визначальними компонентами допомоги дітям з розладами аутистичного спектру є: 

– системна рання допомога, що здійснюється за індивідуальною програмою обслуговування родини; 

– психолого-педагогічний супровід перебування дитини в дошкільному та шкільному загальноосвітніх закладах (за індивідуальним освітнім планом); 

– корекційно-розвиткові послуги дітям з розладами аутистичного спектра. Всі ці етапи мають узгодженість, взаємозв’язок та наступність.

Фахова допомога дитині з аутизмом має базуватися на родинно-орієнтованому підході, який дає можливість враховувати не тільки особливості дитини, а й сім’ї, тобто працювати з системою «дитина-батьки» і активно залучати батьків до роботи з розвитку дитини. В контексті родинно-орієнтованого підходу фахівці повинні прагнути створювати умови для того, щоб батьки разом з фахівцями як найраніше планували програму розвитку дитини і брали участь у її реалізації. 

Психолого-педагогічний супровід  дітей з розладами аутистичного спектру в Інклюзивно-ресурсному центрі є системна діяльність практичного психолога, вчителя-дефектолога, вчителя-логопеда та вчителя-реабілітолога, яка спрямована на створення комплексної системи психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових умов, що сприяють засвоєнню знань, умінь і навичок, успішній адаптації, реабілітації, особистісному становленню особи, нормалізації сімейних стосунків, її інтеграції в соціум.

Психолого-педагогічний супровід дітей з розладами аутистичного спектру у центрі здійснюється через визначені технології, що мають спрямованість на проектування та впровадження процесів супроводу, а саме:

1) технологія виявлення особливостей розвитку дитини, визначення її потреб для подальшого розроблення корекційно-розвивальної стратегії;

2) технологія системної корекційно-розвиткової роботи  з дитиною з опорою на базові структури психічної організації;

3) технологія командної взаємодії учасників групи супроводу;

4) технологія проведення роботи з батьками дітей з розладами аутистичного спектра.

Кожна з цих технологій необхідна в процесі супроводу і різнобічно відтворює важливі складники діяльності з супроводу дитини з аутизмом. 

Знання специфіки інтелектуального та емоційного недорозвитку при ранньому дитячому аутизмі і досвід корекційної роботи дозволяють фахівцям Інклюзивно-ресурсного центру стверджувати, що всі діти з даним синдромом навчаються і мають передумови для подальшого інтелектуального розвитку. За наявності адекватної корекційної-розвиткової роботи, раннього її початку, діти можуть бути вчасно підготовлені до навчання у школі. Навіть дитина, яка не говорить, в умовах спеціальної корекції може не тільки освоїти навички самообслуговування та побутові навички, але й навчитися читати і писати, отримавши, таким чином, нові можливості для комунікації та особистісного розвитку.

У досвіді намагатимемося розповісти про ту роботу, яка, на наш погляд, необхідна для підготовки дитини з розладом аутистичного спектру до навчання, та про те, як сприяти  організації «навчальної поведінки».

Формування навчальної поведінки дитини з РАС залежить від роботи над її емоційним розвитком, з розвитком її здатності до контакту, освоєння нею навичок соціальної взаємодії. 

Перед тим, як розпочати здійснювати систематичний вплив на розвиток дитини, необхідно визначити наявний стан її розвитку. Для цього група фахівців Інклюзивно-ресурсного центру проводить комплексну оцінку розвитку дитини, метою якої є вивчення можливостей, сильних якостей дитини, її інтересів, захоплень, вмінь, а також – її потреб та труднощів, з якими вона стикається. Безцінною в цьому контексті постає взаємодія з батьками дитини, адже тільки вони можуть компетентно розкрити особливі прояви її індивідуальності (правда, інколи для цього їх самих треба переорієнтувати, щоб вони зосередились не тільки не недоліках, але й на сильних сторонах дитини; оцінили її потенціал з огляду на інтереси і уміння).  

Кожний з фахівців центру оцінює прояви дитини щодо тієї галузі, у якій він компетентний. Так, практичний психолог здійснює тестування, яке дає змогу з’ясувати стан розвитку різних сторін психіки, але передусім – виокремити якісні показники, що характеризують емоційно-вольову сферу дитини. Логопед оцінює стан мовленнєвого розвитку дитини. Вчитель-дефектолог зосереджує свою увагу на стані пізнавальної сфери дитини, а передусім – на такій базовій характеристиці, як сенсорна інтеграція: як дитина сприймає інформацію з довкілля; який домінує аналізатор; чи є узгодженість між слуховим і зоровим, зоровим і тактильним та іншими аналізаторами; чи убачає дитина зв’язки між предметами навколишнього середовища, чи сформоване у неї цілісне сприймання. Вчитель-реабілітолог аналізує рівень фізичного розвитку дитини. 

Результатом колективного обговорення є визначення тих бар’єрів, які найбільш виражені у дитини та перешкоджають її послідовному розвитку. Всі дані, які зібрано фахівцями і батьками, ретельно аналізуються задля поглибленого розуміння особливих проявів дитини, її можливостей, ресурсів її розвитку, а також її особливих освітніх потреб. Кожний фахівець планує напрямки корекційно-розвиткового впливу на дитину.

Головний орієнтир нашого підходу до розбудови корекційно-розвивального процесу усвідомлення того, що дитина з особливостями розвитку є передусім дитина, а потім вже – дитина з тими чи іншими особливостями розвитку. Вона має ті самі закономірності розвитку, що і дитина з так званим типологічним розвитком, а також, що підходи до неї мають бути ті самі, як і до звичайних дітей.

Всесвітня практика допомоги особам з розладами аутиcтичного спектра засвідчила, що їхнім “лікуванням” є корекційно-розвиткові та навчальні програми. Фахівцями різних країн з питань аутизму напрацьовано численні підходи, методи і засоби психолого-педагогічної корекції розладів аутистичного спектра, при цьому на сьогодні немає однозначності й узгодженості щодо вибору і застосування цих підходів. 

Фахівці центру використовують у корекційно-розвиткові роботі відомі методики, такі як: музична терапія, ігрова терапія, арт-терапія, поведінкова терапія, елементи Програми TEACCH та фізична терапія. Але хочемо зазначити, що ключову роль у цих практиках відіграє людський чинник, в більшій мірі працює не «метод», а конкретна людина як носій того чи іншого методу.

Головним, на наше переконання, є не просто той чи інший метод, і навіть не талант того чи іншого фахівця, а продумана стратегія корекційно-розвивальної роботи і послідовне її втілення на практиці.

Не останню роль у процесі корекційних послуг відіграють батьки дитини з аутизмом. Фахівці протягом всього часу роботи з дитиною підтримують тісний зв’язок з батьками, надають рекомендації та вчать правилам поведінки з дитиною у конкретних ситуаціях. 

Можемо переконливо зазначити, що комплексний підхід фахівців центру у роботі з дітьми з РАС має високі результати. Батьки відмічають позитивні зміни у поведінці та розвитку своїх дітей.  

Впровадження освіти для дітей з аутизмом – це полісистемний процес, який може відбутися тільки за умови узгодженої роботи всіх фахівців групи супроводу, здатних зробити для дитини всі умови, цілеспрямовано виконувати корекційну роботу та відслідковувати успішність цього процесу. 

Фахівці Інклюзивно-ресурсного центру різних профілів усвідомлюють власне місце у системі допомоги дітям з аутизмом та вміють налагоджувати партнерські відносини між собою, що у випадку функціонування групи з супроводу дитини набуває ознак справжньої командної взаємодії. Узгоджена творча співпраця різнопрофільних фахівців сприяє їхньому професійному та особистісному зростанню та є потужним ресурсом дієвої допомоги дітям з аутизмом та їхнім родинам.

Використані джерела:

1. Колупаєва А. А., Савчук Л. О. Науково-методичний посібник «Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання». Серія «Інклюзивна освіта». Київ 2011 рік.
2. Рудик О.С. Корекційна педагогіка. Корекційна робота з аутистичною дитиною. «Владос», 2018 рік.
3. https://www.pedrada.com.ua/article/1588-nklyuzivna-osvta-dtey-z-rozladami-autichnogo-spektra-v-dnz

‍