Часами у людей стаються напади, які зовні дуже нагадують епілептичні: людина може раптово впасти, її тіло починає трястися, можлива втрата свідомості. Проте, коли лікарі проводять обстеження мозку, жодних органічних порушень не виявляють. Важливо розуміти: це зовсім не означає, що людина симулює. Це свідчить про те, що в неї функціональні напади.
Що ж таке функціональні напади?
Функціональні, їх ще називають психогенними, напади – це цілком реальні напади, але їхня причина криється не у хворобі мозку, а у надмірному емоційному або психологічному стресі. По суті, це спосіб, яким мозок реагує на внутрішній стан людини, коли вона не в змозі самостійно впоратися з переповнюючими її почуттями.
Що про це говорить професор Маркус Ройбер?
Професор Маркус Ройбер з Великобританії присвятив багато років дослідженню цієї проблеми. Він з'ясував, що у більшості людей, які страждають від функціональних нападів, в анамнезі є пережита психологічна травма. Це може бути:
- Насильство, пережите в дитячі роки.
- Булінг, з яким людина зіткнулася в школі.
- Серйозні конфлікти та сварки в родині.
- Втрата близької людини, смерть.
- Або навіть тривалий період тиску, страху та сорому.
Чому ж мозок реагує саме таким чином?
Коли в житті людини трапляється щось надзвичайно болісне, мозок не завжди здатний це "переварити". І замість того, щоб відчувати нестерпний страх чи глибокий сум, тіло просто "вимикається" – відбувається напад. Це можна розцінювати як сигнал SOS: "Мені дуже погано, будь ласка, допоможіть!".
Це не симуляція, а реальний стан!
Функціональні напади – це не гра і не обман. Людина не має жодного контролю над ними. Її тіло і мозок дійсно страждають. І найважливіше, що їй потрібні не злість чи осуд, а підтримка та щире розуміння.
Як можна допомогти?
- Поясніть людині, що з нею все гаразд, що вона не божевільна і нічого не вигадує.
- Допоможіть знайти кваліфікованого психолога або психотерапевта, який допоможе розібратися в глибинних причинах такого стану.
- Просто будьте поруч. Іноді простої присутності достатньо, щоб стати для когось надійною опорою.
Професор Маркус Ройбер, експерт у питаннях функціональних нападів, зазначає, що хоча зовні вони можуть нагадувати епілептичні, насправді це зовсім різні речі. При епілепсії в мозку відбувається щось на зразок короткого замикання – раптовий електричний розряд. Це чітко видно на електроенцефалограмі (ЕЕГ), спеціальному обстеженні мозку. А от при функціональних нападах мозок працює справно, але через сильний стрес або пережиту емоційну травму сигнали в ньому ніби плутаються, що й провокує напад.
Як же їх розрізнити? Епілептичні напади зазвичай починаються несподівано, очі людини відкриті й ніби застиглі, а рухи ритмічні та однотипні. Часто людина взагалі не пам’ятає, що з нею відбувалося під час нападу. Натомість функціональні напади розвиваються поступово, очі найчастіше закриті, рухи хаотичні й неритмічні, і людина, як правило, пам’ятає події нападу. Але найважливіше для встановлення точного діагнозу – це відеозапис нападу з одночасним проведенням ЕЕГ. Це дозволяє побачити, що саме відбувається в мозку в цей момент.
Професор Ройбер наголошує, що правильне пояснення пацієнту суті його стану – це вже значний крок до одужання. Важливо донести до людини, що її напади реальні, але викликані не хворобою мозку, а його реакцією на стрес або важкі емоції. І головне – це піддається лікуванню!
Найефективнішим методом лікування є психотерапія, особливо когнітивно-поведінкова. Її можна уявити як тренування для мозку – навчання контролювати свої думки та емоції, щоб зменшити частоту нападів або взагалі їх позбутися. Також дуже корисно навчитися розпізнавати перші ознаки наближення нападу і вчасно заспокоювати себе за допомогою глибокого дихання чи інших простих технік. Якщо у людини наявні тривожні розлади або депресія, лікар може призначити відповідні ліки, але протиепілептичні препарати у випадку функціональних нападів не допомагають.
Джерела:
https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9790427/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27988107/
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17478592/
https://www.sheffield.ac.uk/smph/people/academic/neuroscience/markus-reuber
https://www.researchgate.net/profile/Markus-Reuber
Фото: Pexels
Допомогти розвивати проєкт
